Наукова школа рудникової вентиляції

Наукова школа рудникової вентиляції професора Абрамова Федора Олексійовича, який першим у СРСР обґрунтував та довів на практиці економічну та технічну доцільність застосування індивідуального кріплення очисних вибоїв шахт Донбасу. Його праці стосуються проблем провітрювання та аерогазодинаміки шахт, запобігання раптовим викидам вугілля, породи та газу в них. Розробив методику депресивної зйомки шахт та копалень.

На шахтах Донбасу було введено запропонований ним клиновий принцип вилучення металевих стійок. Був ініціатором і одним із розробників серії моделюючих приладів, які впроваджувалися у промисловість. Під його керівництвом створено аеродинамічні засоби регулювання дебіту повітря на видобувних дільницях, здійснено математичне обґрунтування перехідних аерогазодинамічних процесів, розроблено алгоритми та програми розрахунку вентиляції шахт, закладено теоретичні основи електричного моделювання шахтних вентиляційних мереж.

Його послідовниками, які успішно продовжили розвиток школи рудничної вентиляції стали професори Дуганов Георгій Васильвич, Мілетіч Антон Федорович, Бойко Володимир Олександрович, Кременчуцький Микола Феофанович, Долінський Віталій Андрійович, Клочков Віктор Григорович, та інші. Їж напрацювання збагатили школу науковими основами для регулювання провітрювання шахт, моделюванням вентиляційних мереж шахт і рудників, шахтної дегазації. В цей час з’явились розробки апаратури для дослідження газодинамічних процесів, контролю шахтного метану, провітрювання шахт.

Наступною плеядою відомих науковців доцентами Алексеєнко Сергієм Олександровичем, Безщасним Олександром Вікторовичем, Іконніковим Юрієм Радіоновичем, Литвененком Анатолієм Арсентіовичем, Шибкою Миколою Васильовичем та іншими були продовжені традиції школи рудникової вентиляції. Зокрема, були розроблені нові засоби оперативного управління провітрюванням шахт, запропоновані нові технічні засоби безпечного провітрювання гірничих виробок, створено перше програмне забезпечення для розрахунку вентиляційних мереж. Зараз традиції школи рудникової вентиляції продовжують професор Яворська Олена Олександрівна, доценти Муха Олег Анатолійович, Шайхісламовна Ірина Анатолівна, Пугач Іван Іванович, Столбченко Олена Володимирівна. які плідно займаються удосконаленням систем провітрювання та дегазації, поліпшення мікроклімату у гірничих виробок тощо.