Історія створення, становлення та розвитку кафедри охорони праці та цивільної безпеки Національного гірничого університету нерозривно зв'язана з проблемами гірничодобувної промисловості України і в першу чергу – шахт Донецького басейну. Потенційна небезпека підземних гірничих робіт, нехтування власників рудників і шахт елементарними правилами безпеки, особливо стосовно зниження вибухо- і пожежонебезпеки виробок, та забезпечення їх необхідною кількістю повітря і надійним кріпленням, призвели до значних аварій і катастроф, що супроводжувалися масовою загибеллю гірників. Найбільш важкі наслідки мали вибухи газу та кам'яновугільного пилу і рудникові пожежі.

Ф.О. Абрамов (в центрі) з співробітниками кафедри готує апаратуру до шахтних випробувань

У Донбасі перший вибух з важкими наслідками відбувся 4 січня 1891р. на Риківському руднику, який забрав життя 55 шахтарів. Другий вибух, що призвів до загибелі 74 шахтарів, відбувся на шахті "Іван" 3 січня 1898 р., у наступному році відбувся вибух на шахті №1 у м. Горлівці, в результаті якого загинуло 63 чоловіки. Тому з самого початку створення Катеринославського вищого гірничого училища (КГВУ) вчені-гірники приділяли значну увагу вивченню причин виникнення цих аварій та розробці заходів щодо їх попередження. Так, вже в першому написаному в 1903 році професором А.М.Терпигорєвим у стінах училища підручнику по гірничому мистецтву міститься досить великий розділ з провітрювання шахт. Перший самостійний підручник з рудникової вентиляції був написаний і виданий у 1911 р. проф. М.М. Протод’яконовим. Підручник виявився настільки вдалим, що протягом чверті сторіччя (до 1938 р.) він був основним посібником гірничих інженерів і підручником з рудникової вентиляції для студентів гірничих спеціальностей.

Питання вентиляції шахт та техніки безпеки, які були важливою складовою частиною підготовки гірничих інженерів, протягом перших 40 років існування Катеринославського вищого гірничого училища – Дніпропетровського гірничого інституту викладалися кафедрою гірничого мистецтва. У 1918 р. ця кафедра була перейменована в кафедру розробки корисних копалин. Викладачами цієї кафедри, серед яких такі відомі професори як М.М. Протод’яконов, А.М. Терпигорєв, Л.Д. Шевяков, читалися курси "Провітрювання шахт" і "Безпека робіт у шахтах".

У 1924 р. вперше в історії вітчизняної гірничої науки професор кафедри розробки корисних копалин І.С. Новосільцев прочитав курс лекцій з гірничорятувальної справи. Деякий час цей курс читався як самостійний, але в 30-і роки став складовою частиною курсу "Безпека робіт у шахтах". У 1920 - 1930 рр. вчені кафедри розробки корисних копалин виконали величезний обсяг робіт зі створення наукових основ і обґрунтування “Правил безопасности работ в угольных шахтах". Провідна роль у створенні цих правил належить проф. І.С. Новосільцеву.

Зростаючі обсяги науково-дослідних робіт із провітрювання шахт і безпеки праці супроводжувалися розвитком матеріально-технічної бази навчального процесу і включенням у навчальні плани підготовки інженерів - технологів з підземної розробки пластових родовищ корисних копалин нових дисциплін і розділів. З'явилися курсові проекти з провітрювання шахт і безпеки робіт у шахтах та відповідні розділи в дипломних проектах. Були створені спеціалізовані лабораторії з вентиляції шахт, безпеки робіт і кабінет гірничорятувальної справи. У складі кафедри розробки корисних копалин відбувалася спеціалізація професорсько-викладацького складу і поступова цільова орієнтація частини викладачів на ведення навчального процесу і науково-дослідних робіт з вентиляції шахт і безпеки робіт у шахтах.

Найбільш актуальними питаннями вентиляції шахт у передвоєнні роки були оцінка аеродинамічної якості гірничих виробок, особливо з новими типами кріплення, і контроль стану провітрювання. Поява металевого кріплення в лавах обумовило визначення його аеродинамічних параметрів для використання їх у проектних і розрахункових обґрунтуваннях. Великий обсяг досліджень аеродинамічного опору лав Червоноармійського регіону, закріплених клиновими металевими стійками, виконав Ф.О. Абрамов, що захистив за результатами цих досліджень кандидатську дисертацію. Труднощі з налагодженням вентиляції газових шахт обумовили створення методу укрупненої оцінки їх аеродинамічної якості і виявлення їх недоліків, що досягалося створенням методики і введенням у практику служб вентиляції (а надалі і гірничорятувальної служби) депресійних зйомок. Цими питаннями на кафедрі займалися Ф.О. Абрамов і А.Ф. Мілєтіч.

АБРАМОВ Федір Олексійович

(1904-1982)

Чл.-кор. АН України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України. Завідував кафедрою в період з 1940 до 1969 року. З 1962 до 1982 року завідував відділом рудникової аерогазотермодинаміки ІГТМ НАН України.

Як самостійний підрозділ ДГІ кафедра "Рудникової вентиляції і техніки безпеки" виділилася в 1940 р., очолив її і завідував кафедрою до 1969 року Ф.О. Абрамов. Війна перервала плідну роботу молодого завідувача кафедри і перетворила його в командира взводу гідрометеорологічної розвідки артилерійської дивізії. Однак йому не довелося святкувати перемогу воїном, тому що висаджені окупантами і затоплені шахти Донбасу чекали допомоги. Демобілізований з армії Ф.О. Абрамов, який повернувся у зруйнований війною ДГІ, як завідувач кафедри рудникової вентиляції і техніки безпеки активно займається налагодженням вентиляції зруйнованих шахт Донбасу і одночасно з цим ‑ відновленням матеріальної бази кафедри для навчального процесу.

Основними науково-прикладними задачами рудникової вентиляції в ці роки було забезпечення вентиляції відновлюваних шахт і обґрунтування аеродинамічних параметрів виробок та схем провітрювання нових шахт Донбасу, що і визначило тематику науково-дослідної роботи кафедри.

Перехід гірничих робіт на великі глибини і зв'язані з цим ріст температур гірських порід, ріст газовиділення і частоти динамічних проявів, ріст депресії шахт і потужності вентиляторів поставили перед рудниковою вентиляцією нові проблеми і поступово коректували коло розв'язуваних кафедрою науково-прикладних задач.

Викладачі і співробітники кафедри, 1975р.

Напрямок, що став традиційним для рудникової вентиляції - дослідження аеродинамічних параметрів гірничих виробок і їх удосконалення - знайшли подальший розвиток у роботах Ф.О. Абрамов, що захистив в 1952 році докторську дисертацію, присвячену дослідженню аеродинаміки вертикальних стволів шахт з новими видами армування. Результати цієї роботи заклали теоретичні основи удосконалення аеродинамічних параметрів стволів глибоких шахт та їх аналітичного обґрунтування, що значною мірою виключило необхідність в експериментальній перевірці нових типів армування. Інтенсивне будівництво метрополітену в Москві, розвиток його вентиляційної мережі, необхідність її розрахунку і управління зажадали проведення комплексу науково-прикладних досліджень, значна частина яких у 50-і роки була виконана на кафедрі рудникової вентиляції та техніки безпеки ДГІ.

Виконані А.Ф. Мілєтічем, В.А. Долінським, Л.П. Роменским, О.С. Гершуном, В.Э. Стрейманном, Б.Е. Грецінгером, М.В. Шибкою, Г.А. Шевелєвим та ін. під керівництвом Ф.О. Абрамовим дослідження забезпечили потреби в довідковому матеріалі з аеродинамічних параметрів гірничих виробок. Всі видання відомого "Справочника по рудничной вентиляции" містять розділи щодо аеродинамічних опорів гірничих виробок шахт і рудників, написані за результатами досліджень вчених кафедри.

МІЛЄТІЧ Антон Федорович

(1912 - 1990)

Доктор технічних наук, професор. Працював на кафедрі в період з 1937 по 1969 рр. З 1966 р. професор кафедри. З 1969 по 1990 рр. - завідувач кафедри теплопостачання та вентиляції Одеського інженерно-будівельного інституту.

ДОЛІНСЬКИЙ Віталій Андрійович

(1929 – 2007)

Працював на кафедрі в період з 1953 по 1998 рік. На протязі 10 років обіймав посаду проректора з науково-дослідної роботи. З 1996 р. - професор кафедри АОП, а з 1998 р. ‑ професор кафедри екології НГУ.

Ріст глибини і потужностей шахт і пов'язане з цим ускладнення вентиляційних мереж зажадали розробки методів розрахунків провітрювання, а надалі і регулювання провітрювання шахт і засобів для їх здійснення. Відсутність аналітичних методів розрахунку складних вентиляційних мереж на перших етапах робіт компенсувалося розробкою методів і засобів їх моделювання. У ДГІ роботи з моделювання вентиляційних мереж шляхом використання ламп накалювання розпочав М.А. Фролов. Надалі В.О. Бойко здійснив моделювання вентиляційних мереж на нелінійних напівпровідникових елементах, а потім, з появою і прогресом обчислювальної техніки, основна увага була перенесена на розробку алгоритмів і методів розрахунку вентиляційних мереж на ЕОМ. Розрахунок першої складної вентиляційної мережі шахти був виконаний у 1962 р. на ЕОМ "Урал-4" Ф.О. Абрамовим, В.О. Бойко та Є.Г.Булахом.

У середині 50-х років Г.В. Дугановим було розпочато роботи з вивчення теплового режиму рудників Кривбасу, що поступово поширилися на інші рудники та глибокі шахти Донбасу. В результаті цих досліджень були встановлені теплофізичні параметри гірських порід, а також розроблені разом з Інститутом технічної теплофізики АН України перспективні схеми нормалізації теплових умов у глибоких шахтах. У подальшому роботи в цьому напрямку очолив доц. В.І. Муравейник, який спільно з І.П. Олійником, В.Б. Скрипніковим, В.В. Толстих, В.Г. Кузнєцовим, В.К. Прудніковим виконав фундаментальні дослідження стосовно створення методів і засобів нормалізації атмосфери глибоких кар'єрів та розробки способів і засобів радіаційного кондиціонування.

ДУГАНОВ Георгій Васильович

(1918 - 1997)

Доктор технічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України. Працював на кафедрі в період з 1950 по 1969 рр. Був професором кафедри, деканомірничого факультету. З 1969 до 1992 р. завідувач кафедри охорони праці Севастопольського приладобудівного інституту.

Ріст навантажень на очисні вибої і газовості шахт із переходом на великі глибини зажадали невідкладного рішення задач управління розподілом повітря у мережі гірничих виробок і вивчення виникаючих при цьому газодинамічних процесів (насамперед - на виїмкових дільницях). У 70-і, 80-і роки ці дослідження успішно розвивалися на кафедрі В.Г. Клочковим, Ю.Р.Іконніковим, В.Ф.Федорковим, Н.В.Шибкою, О.В.Безщасним, Р.К.Стасєвичем та ін. Для проведення шахтних експериментальних спостережень аерогазодинамічних процесів вченими кафедри спільно з науковцями ІГТМ АН України (В.А. Бойко, В.Ю. Фрундін, Г.О. Мірошник, Є.В. Поляков та ін.) був створений комплекс апаратури для вимірювання, передачі і реєстрації складу та параметрів рудникової атмосфери, у тому числі метанометри з уніфікованим виходом, шахтні самописні прилади, анемометри, що послужили в подальшому основою для створення стаціонарної апаратури контролю складу та параметрів шахтної атмосфери та технічних засобів для контролю за роботою шахтних дегазаційних систем. Виконання цих робіт обумовило створення при кафедрі галузевої науково-дослідної лабораторії засобів контролю рудникової атмосфери.

Для оперативного регулювання витрати повітря в мережі гірничих виробок були створені дистанційно керовані регулятори витрат повітря, різні модифікації яких випускалися Антрацитовским РРЗ. Спираючись на результати теоретичних і експериментальних досліджень аерогазодинамічних процесів у газових шахтах, на базі розроблених засобів контролю і управління розподілом повітря були створені дослідні системи контролю і управління провітрюванням на ряді газових шахт, експлуатація яких підтвердила теоретичну заможність розроблених способів регулювання провітрювання газових шахт і працездатність створених для цих цілей технічних засобів.

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ Микола Феофанович

(1922 - 2011)

Ветеран Великої Вітчизняної війни, відомий вчений в галузі аерогазодінаміки шахт, рудників і кар'єрів, заслужений професор НГУ, доктор технічних наук, професор кафедри охорони праці та цивільної безпеки. Постійно займався науково-дослідною роботою за кафедральною держбюджетною тематикою, брав участь у науково-практичних конференціях та семінарах; є автором більш ніж 230 наукових робіт, серед яких 9 монографій та 19 винаходів. Був членом спеціалізованої вченої ради університету за спеціальністю 05.26.01 – Охорона праці. Має наступні нагороди: орден «Отечественная война» ІІ ступеня, медаль «За отвагу», медаль «За победу над Германией в Великой Отечественной войне», 12 ювілейних медалей, медаль «За доблестный труд», Почесна грамота Міністерства чорної металургії СРСР, повний кавалер «Шахтерской славы», бронзова медаль ВДНГ СРСР

Інтенсивний розвиток відкритого видобутку руди в Кривбасі призвів до появи глибоких і об'єднаних кар'єрів, що обумовило проблеми їх провітрювання. Рішення цих питань було започатковане М.Ф. Кременчуцким і продовжене О.В. Збіровським. Підсумком їх досліджень стало створення методів розрахунку вентиляції об'єднаних кар'єрів та розробка нових способів і засобів для провітрювання кар'єрів. Паралельно доценти М.В. Шибка і А.А. Литвиненко вирішували питання розрахунку і керування провітрюванням глибоких рудників Кривбасу.

Кафедра охорони праці та цивільної безпеки і створена при ній галузева лабораторія засобів контролю рудникової атмосфери поряд з рішенням поточних задач працювали на перспективу, розширюючи діапазон наукових і прикладних робіт. Одним з таких напрямків, розвитим завідувачем галузевою лабораторією В.І. Голіньком спільно з В.Є.Колесником, стало створення методів і засобів оперативного контролю запиленості повітря в гірничих виробках шахт, рудників і кар'єрів. В результаті виконаних досліджень була створена апаратура оперативного контролю і переносні вимірники запиленості повітря в гірничих виробках.

М.Ф. Кременчуцький (другий справа у нижньому ряду) на конференції в м. Новосибірську разом з колегами з Московського і Ленінградського гірничих інститутів (1982 р.)

Ще в середині 50-х доцентом кафедри И.М. Яровим були початі роботи з дегазації вугільних родовищ, які набули широкого розмаху в наступному десятилітті, коли потрібно було усунути ускладнення з провітрюванням деяких шахт Західного Донбасу, викликані помилкою в прогнозі їх очікуваної газовості. Ці роботи виконані під керівництвом М.Ф. Кременчуцкого колективом у складі В.І. Безкровного, М.К. Масленко, С.М. Балашова, С.М. Семакіна і І.В. Мальцева. Ними удосконалені схеми дегазації з урахуванням умов Західного Донбасу, вирішений комплекс теоретичних задач, пов'язаних з аналітичним розрахунком дегазаційних систем, оптимізацією режимів їх роботи, ефективністю і стабільністю вилучення метану.

Наведений вище перелік є тільки незначною часткою всіх тих наукових задач і напрямків над якими працювали, які вирішували і над якими нині працюють науково-педагогічні працівники кафедри, яка сьогодні називається кафедрою охорони праці та цивільної безпеки. Ф.О. Абрамов завідував кафедрою в період з 1940 до 1969 року, з 1969 по 1999 рік кафедрою завідував д-р техн. наук, професор В.О. Бойко, а з 1999 року кафедрою завідує д-р техн. наук, професор В.І. Голінько.

Викладачі та співробітники кафедри 1991 р.

Нині основними напрямками наукових досліджень кафедри, професорсько-викладацький склад якої включає 3 професора, 17 доцентів та 8 асистентів є:

• дослідження аеродинаміки шахт та рудників (дослідження аеродинамічного опору гірничих виробок шахт та вентиляційних мереж, вдосконалення аеродинамічної якості гірничих виробок, дослідження газового режиму шахт і дегазації пластів, що розробляються, та супутників);
• розробка методів та засобів вимірювання складу та параметрів атмосфери в гірничих виробках шахт та газових сумішей у дегазаційних трубопроводах і засобів їх регулювання (швидкості руху повітря, вмісту пилу, метану, кисню, оксиду вуглецю, засобів регулювання дебіту повітря у гірничих виробках тощо);
• обґрунтування параметрів та створення систем керування вентиляцією шахт, рудників, виробок великого обсягу, кар’єрів, а також дегазацією шахт (розробка і вдосконалення методів розрахунку і оптимізації складних вентиляційних і дегазаційних мереж з використанням ПЕОМ, розробка структури і програм керування вентиляційними та дегазаційними системами та нормалізації параметрів мікроклімату у виробках);
• управління охороною праці (розробка систем управління, систем моніторингу виробничого травматизму, автоматизованих робочих місць працівників служби охорони праці).

Після створення і аж до 1960 р. (протягом 20 років) кафедра забезпечувала навчання лише з двох дисциплін - рудникової вентиляції та техніки безпеки. Нині кафедрою викладаються курси “Аерологія гірничих підприємств”, “Вентиляція шахт і рудників”, “Основи охорони праці”, “Безпека життєдіяльності”, "Охорона праці в галузі", “Гігієна праці та виробничого середовища”, “Промислова вентиляція та кондиціювання повітря”, “Моніторинг умов праці”, “Пожежна безпека та гірничорятувальна справа”, “Дегазація родовищ” та інші.

Традиційно кафедра здійснювала керівництво дипломним проектуванням та випуск однієї групи фахівців за спеціальністю "Підземна розробка родовищ корисних копалин". З 1996-1997 навчального року кафедра розпочала підготовку фахівців з охорони праці у гірничому виробництві. У відповідністю з діючим переліком напрямків підготовки та спеціальностей, нині кафедра здійснює підготовку фахівців за спеціальністю "Розробка родовищ корисних копалин" спеціалізації "Охорона праці в гірничому виробництві".

Викладачі та науковці кафедри в 1958 р. підготовили тематичний збірник публікацій “Вопросы проветривания шахт (260 с.), а в 1967 та в 1971 роках спільно зі співробітниками ІГТМ АН УРСР ще два збірника “Совершенствование проветривания шахт" загальним обсягом 536 с., які надруковані у видавництві “Надра”. Нині кафедра охорони праці та цивільної безпеки спільно з відділом гірничої аерогазодинаміки ІГТМ АН України започаткували регулярне проведення міжнародної наукової конференції “Проблеми аерології гірничодобувних підприємств”, за результатами проведення якої здійснюється публікація збірників наукових праць.

Викладачі кафедри зі студентами заочниками після захисту дипломних проектів 2012 р.

При утворенні кафедри її науково-педагогічний склад був сформований із співробітників кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин. З початку 50-х років при кафедрі готуються наукові та педагогічні кадри в аспірантурі за спеціальностями, які співпадали з напрямком наукових досліджень кафедри, а потім і в докторантурі.

За роки існування кафедри як самостійного підрозділу нею підготовлені науково-педагогічні кадри вищої кваліфікації - доктори технічних наук Ф.О. Абрамов, А.Ф. Мілєтіч, Г.В. Дуганов, В.О. Бойко, М.Ф. Кременчуцкий, В.І. Голінько, Г.О. Мірошнік, О.В. Збіровський, В.Є. Колесник, а також більше ніж 80 кандидатів технічних наук, що працюють як в НГУ, так і в інших учбових та науково-дослідних інститутах і на підприємствах гірничодобувної промисловості.

За роки свого існування кафедра охорони праці та цивільної безпеки дала путівку в життя багатьом талановитим вченим, висококваліфікованим керівникам науки та виробництва. В багатьох регіонах України, а також далеко за її межами добре відомі їх імена. Серед них колишні студенти - випускники академії, аспіранти та здобувачі вченого ступеню, наукові співробітники та викладачі, що готували та захищали дипломні проекти, дисертаційні роботи, набували наукового, педагогічного та життєвого досвіду в колективі кафедри, під керівництвом провідних її фахівців: Ф.О. Абрамова, Г.В. Дуганова, А.Ф. Мілєтіча, В.О. Бойко, М.Ф. Кременчуцкого, В.А. Долінського, В.І. Голінько та інших.

Активна цілеспрямована діяльність по підготовці науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, яка вже з перших років заснування проводилась на кафедрі, дозволяла не тільки задовольняти власні запити, а і по мірі накопичення кадрів формувати цілі наукові підрозділи в науково-дослідних інститутах, комплектувати ними нові кафедри в академії та забезпечувати попит в висококваліфікованих науково-педагогічних кадрах інших організацій.

Куратор студентської групи професор Ю.І. Чеберячко зі своїми студентами

Нині з часу заснування кафедри охорони праці та цивільної безпеки минуло вже більше 70 років. Вона відома в Україні і за її межами своїм славним минулим, своїми сьогоденними справами, а колектив кафедри впевнено дивиться в майбутнє і працює заради створення гідних умов праці, збереження здоров’я і життя людини-працівника.

[ На головну ] [ Сторінка завідувача кафедри ] [ Викладачі кафедри ] [ Аспіранти ]

[ Учбово-допоміжний персонал ] [ Відгуки випускників кафедри ] [ Почесні випускники кафедри ]

[ Всесвітній день охорони праці ] [ Кафедра сьогодні ] [ Галерея ] [ Контакти ]