Наукова школа контролю умов та безпеки праці

Становлення наукової школи контролю умов та безпеки праці професора Бойко Володимира Олександровича пов’язане зі створенням при кафедрі рудникової вентиляції та охорони праці галузевої науково-дослідної лабораторії засобів контролю рудникової атмосфери, Задачами цієї лабораторії стали розробка методів та засобів вимірювання складу та параметрів атмосфери в гірничих виробках шахт та газових сумішей у дегазаційних трубопроводах, засобів їх регулювання (швидкості руху повітря, вмісту пилу, метану, кисню, оксиду вуглецю, засобів регулювання дебіту повітря у гірничих виробках тощо). Під керівництвом професора Бойко Володимира Олександровича була розроблена низка засобів для вимірювання параметрів рудникової атмосфери, складу газових сумішей, вмісту метану.

Його послідовниками, який успішно продовжив розвиток школи контролю умов та безпеки праці став завідувач цієї лабораторії Голінько Василь Іванович. Професором Голінько Василем Івановичем та під його керівництвом була розроблена низка методів і засобів оперативного контролю запиленості повітря в гірничих виробках шахт, рудників і кар'єрів, методів та засобів контролю швидкості та напрямку руху повітря, концентрації метану, кисню тощо. В результаті виконаних досліджень була створена апаратура оперативного контролю і переносні вимірники запиленості повітря в гірничих виробках, стаціонарні вимірювачі швидкості та напрямку руху повітря, нові засоби контролю метану, кисню тощо.

В подальшому успішно продовжили розвиток школи контролю умов та безпеки праці професори Колесник Валерій Євгенович, Мірошник Геннадій Олександрович, Шиман Леонід Миколайович, Устименко Євген Борисович; доценти Ткаченко Сергій Миколайович, Пустовой Дмитро Сергійович, Іконніков Максим Юрійович та ін. У подальшому традиції школи контролю умов та безпеки праці продовжили кандидати технічних наук Білоножко Василь Вікторович, Котляров Олександр Констянтинович, Білоножко Олександр Вікторович та ін.

Зараз, основа створеної бази наукових знань дозволила знайти відповіді на виклики сьогодення - покращення умов праці на виробництві, за рахунок удосконалення технічних систем, виходячи з діджитилізації та розвитку нейронних мереж, що дозволяють аналізувати значну кількість вхідних даних для прийняття й обґрунтування управлінських рішень у сфері безпеки. Для цього в університеті створюється потужна науково-виробнича база у відповідності до вмимог стратегії Індустрії 4.0, ключовим словом якої є трансформація всіх виробничих процесів, а також людських можливостей для адаптації до нових реалій.Активно цей напрямок підтримує наступна когорта науковців професори Яворська Олена Олександрівна, Чеберячко Сергій Іванович та аспіранти Гільперт Валерій Вікторович, Бас Іван Костянтинович та ін.