Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Геофізика Національний університет біоресурсів і природокористування України, Екологія

Керування психосоціальними ризиками

Анатолій Алексєєв

НТУ «Дніпровська політехніка»

Результати четвертого Європейського дослідження умов праці свідчать про те, що 20% працівників із країн-членів ЄС-15 і 30% з ЄС-10 вважають, що їхнє здоров'я під загрозою через стрес на роботі. Сучасна актуальність цього питання зросла через наслідки пандемії COVID-19, конфлікт в Україні та пов'язаний з цими подіями психологічний стрес.

Аналіз різноманітних досліджень показав, що основний інтерес дослідників спрямований на вивчення впливу психосоціальних ризиків (далі - ПСР) на продуктивність діяльності організацій. Це через те, що наявність ПСР призводить до збільшення кількості відсутностей на роботі, нещасних випадків, витрат на медичне обслуговування та зменшення стабільності персоналу. Постає також проблема розуміння результатів експертами різних галузей: психологами, психотерапевтами, психоаналітиками та інженерами з охорони праці, які мають проблеми зі зниженням рівня ПСР.

Для ефективного опрацювання даного питання запропоновано вирішити 2 задачі:

1) розробити форму опитувальника для виявлення психосоціальних небезпечних чинників, що дозволить з’ясувати причину депресивних станів у працівників; для опитувальника потрібно враховувати наступні чинники: Робоче середовище, Соціальна взаємодія, Обладнання, Організація роботи та Рівень виробничих завдань.

2) побудувати матрицю з оцінки ПСР з процедурою вибору шкал для градації ймовірності настання небезпечної події, інтенсивності та тривалості впливу стресу. Враховуючи, що стрес виникає через інтенсивність і тривалість впливу психосоціальних чинників на працівника, пропонується для оцінки важкості праці використати окрему матрицю, яка оцінює залежність тривалості стресу від інтенсивності переживання стресу. Це може спростити обґрунтування тяжкості наслідків, оскільки вони бувають різні (соматичні, фізичні, психічні та інші) і проявляються відповідно до впливу конкретної складової (інтенсивності, тривалості).

На основі результатів розрахунку визначаємо категорії ризику, які визначається як по кожному окремому небезпечному чиннику, так і сумарний – від сукупної дії всіх виявлених стресорів.

Запобіжні та захисні заходи можна поділити на три рівні.

1) профілактичні та проактивні (запобіжні) заходи, тобто заходи зі зниження ймовірності настання небезпечної події;

2) заходи зі зниження ступеня тяжкості настання небезпечної події;

3) реактивні заходи – заходи з відновлення фізичного чи психологічного стану працівника від наслідків небезпечної події.

Отже, по заповненим опитувальникам можна зробити ідентифікацію всіх небезпечних психосоціальних чинників, які могли посприяти розвитку цих захворювань, а за допомогою матриці з оцінки ПСР оцінити рівень стресу, що дасть зможу сформувати програму мінімізації його впливу на працівника та бачити тенденції і зміни при повторних оцінюваннях.

Tsopa, V.A., Cheberiachko, S.I., Yavorska, O.O., Deryugin, O.V. & Aleksieiev, A.A. (2022). Improvement of the safe work system. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 104-111. DOI: 10.33271/nvngu/2022-6/104.