Національний гірничий університет — відповідність Часу

Спеціаліст

Перелік дисциплін:

Вентиляція шахт і рудників

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 год.)

Ціль дисципліни. Дати майбутнім фахівцям в області вентиляції шахт і рудників теоретичні знання основ провітрювання підземних виробок і практичні навички, що необхідні для виконання робіт з поліпшення (нормалізації) санітарно-гігієнічних умов праці в умовах гірничих робіт у шахтах і рудниках. Реалізація цих знань на практиці буде сприяти поліпшенню стану рудникової атмосфери на робочих місцях, підвищенню працездатності і продуктивності праці гірників, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму й аварій.

Задачі дисципліни. Однією з основних задач вентиляції є підтримка кліматичних параметрів і чистоти повітря, зокрема його температури і якості, у заданому режимі.

Основні дидактичні одиниці (розділи):

Шахтні вентиляційні системи, збудники тяги, їх характеристики, способи та схеми провітрювання шахт.

Системи вентиляції тупикових виробок: шкідливості, їх джерела, способи та схеми провітрювання, вимоги Правил безпеки до вентиляції тупикових виробок

Засоби вентиляції тупикових виробок та загальні засади розрахунку їх провітрювання.

Системи вентиляції виїмкових дільниць: вимоги до схем провітрювання, їх класифікація, умови застосування та порядок розрахунку метановості і витрат повітря для виїмкових дільниць.

Системи дегазації гірничих виробок: об'єкти, способи, схеми та ефективність дегазації. Способи запобігання місцевим та шаровим скупченням метану.

Регулювання загальних витрат повітря та його розподілу в шахтній вентиляційній мережі. Вентиляційні споруди, витоки (втрати) повітря.

Основні засади проектування шахт і рудників.

В результаті вивчення дисципліни «Вентиляція шахт і рудників» студент повинен вміти: визначати стійкість вентиляційних струменів; визначати небезпеку загазовування при зміні режимів провітрювання; визначати потенційно небезпечні місця, та ділянки виробок, де можливе утворення місцевих та шарових скупчень метану; визначати вимоги до системи вентиляції та схем провітрювання гірничих виробок; обґрунтовувати аварійні вентиляційні режими; розробляти заходи щодо проведення розгазування ізольованих виїмкових дільниць і окремих виробок; визначити можливість роботи в гірничих виробках шахти після їх загазування метаном до недопустимих концентрацій; обґрунтовувати конструкції, параметри та місця розташування вентиляційних споруд; оцінювати стан провітрювання шахт; визначати раціональні параметри системи вентиляції при розвитку гірничих робіт; розробляти системи аерогазового контролю; організовувати та здійснювати перевірку режимів провітрювання; визначити ефективні засоби контролю провітрювання гірничих виробок шахт; визначити можливість подальшої роботи в гірничих виробках шахти при порушеннях в системі провітрювання шахти.

Види навчальної роботи: лекції, практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується іспитом.

Моніторінг умов праці

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 кредити ECTS (108 годин).

Мета дисципліни. Формування системних знань щодо умов праці, методів їх дослідження та регулювання відносин між роботодавцем і найманими працівниками в реалізації їх прав на здорові й безпечні умови праці.

Завдання дисципліни. Комплексна оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу, аудит умов праці, визначення видів умов праці, пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Людина в системі праці, підсистеми виробничого середовища.

Класифікація робіт в промисловості.

Гігієнічна класифікація праці.

Фактори виробничого середовища.

Показники важкості та напруженості трудового процесу.

Організація контролю умов праці.

Атестація робочих місць за умовами праці.

Врезультаті вивчення дисципліни«Моніторінг умов праці» студент повинен вміти: аналізувати вплив довкілля, антропогенного та соціальних факторів на умови праці; визначати класифікаційні ознаки робіт за гігієнічними показниками праці; проводити системний аналіз факторів виробничого середовища та трудового процесу на їх відповідність гігієнічним нормативам; застосовувати в практичній діяльності основні принципи та методики моніторингу (аудиту) умов праці на робочих місцях; здійснювати організаційні заходи щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці та поліпшення стану гігієни праці та виробничого середовища.

Види навчальної роботи:лекції, практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.

Аварійно-рятувальні роботи

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 годин).

Мета дисципліни полягає у набутті студентом (майбутнім спеціалістом) необхідного в його подальшій професійній діяльності рівня знань, умінь та практичних навичок в специфічній галузі гірничорятувальної справи з нормативно-правових та організаційних питань, пов’язаних з виконанням аварійно-рятувальних робіт на гірничих підприємствах, тактики та технології ведення аварійно-рятувальних робіт, саморятування та рятування гірників при аваріях в шахтах та надання допомоги потерпілим.

Завдання дисципліни передбачає опанування майбутніми спеціалістами з охорони праці теоретичними знаннями і практичними навичками, які необхідні для ефективного та своєчасного проведення аварійно-рятувальних робіт, а також для формування активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності збереження життя та здоров’я працівників аварійно-рятувальних формувань та потерпілих в результаті аварії по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

- організація та управління аварійно-рятувальними роботами в шахтах;

- виникнення і розвиток аварій і аварійних ситуацій на гірничих підприємствах;

- тактика і технологія проведення аварійно-рятувальних робіт в шахтах;

- медичне забезпечення аварійно-рятувальних робіт.

Врезультаті вивчення дисципліни«Аварійно-рятувальні роботи»студентповинен:

знати:

- основні терміни та визначення понять з дисципліни;

- законодавчі та нормативно-правові акти з дисципліни;

- основні види аварій, особливості їх виникнення розвиток;

- заходи щодо попередження аварій і аварійних ситуацій;

- організацію аварійно-рятувальних робіт;

- загальні основи діяльності аварійно-рятувальних служб при ліквідації аварій;

- тактичні прийоми ведення аварійно-рятувальних робіт;

- основні технології ліквідації аварій;

- засоби індивідуального і колективного захисту органів дихання;

- способи і засоби саморятування і рятування гірників при аваріях в шахтах;

- медичне забезпечення аварійно-рятувальних робіт.

вміти:

- оцінювати обставини різних видів аварій;

- прогнозувати аварійну небезпеку вугільних шахт;

- комплексно оцінювати умови виникнення і розвиток аварій та аварійних ситуацій в шахтах;

- оцінювати оперативно-технічну готовність підрозділів ДВГРС до виконання аварійно-рятувальних робіт;

- вибирати основні заходи, спрямовані на скорочення часу до початку ліквідації аварії;

- встановлювати основні причини аварій і травматизму на вугільних шахтах;

- вибирати аварійні режими провітрювання шахти;

- користуватися індивідуальними і груповими засобами самопорятунку і порятунку гірників при аваріях в шахтах.

- визначати систему самопорятунку та порятунку підземних працівників під час аварій на виїмкових дільницях та підготовчих виробках великої довжини.

- вирішувати тактичні завдання за планами гірничих робіт;

- надавати першу медичну допомогу собі та іншим постраждалим.

Види навчальної роботи:лекції, лабораторні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується диференційованим заліком.

Дегазація родовищ

Загальний час на засвоєння дисципліни складає 3 кредити (108 годин).

Мета дисципліни. Одержання систематизованих знань щодо способів і засобів дегазації джерел надходження метану у вугільних шахтах і навичок їх практичного застосування у наступній інженерній діяльності.

Задачі дисципліни. Виходячи з аналізу гірничотехнічних і гірничо-геологічних умов відпрацювання вугільних родовищ, навчити майбутніх інженерів визначати необхідність впровадження дегазації, обирати способи та засоби дегазації гірського масиву та визначати параметри роботи дегазаційних систем.

Основні дидактичні одиниці (розділи):

Основні положення та визначення з дегазації родовищ.

Способи дегазації при проведенні гірничих виробок.

Дегазація вугільних пластів, що розробляються.

Дегазація суміжних вугільних пластів і вміщуючих порід.

Дегазація виробленого простору.

Методи застосування дегазації для запобігання газодинамічним явищам.

Технологія та організація дегазаційних робіт.

Безпека дегазаційних робіт.

Проектування дегазаційних систем.

У результаті вивчення дисципліни «Дегазація родовищ» студент повинен уміти: обґрунтувати способи та схеми дегазації джерел метановиділення в шахті; визначати параметри дегазації при різних способах і схемах дегазації; скласти схему дегазаційної системи, розрахувати газопровід, вибрати вакуум-насос; розробити заходи щодо підвищення ефективності дегазації, запобігання суфлярним виділенням метану та використання дегазації при аварійних роботах, пов’язаних з горінням метану; визначити і обґрунтувати спосіб та схему відводу метану з виробленого простору засобами вентиляції.

Види навчальної роботи: лекції, практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується заліком.

Охорона праці в галузі

Загальна трудоємність вивчення дисциплінискладає2 залікові одиниці(72 год.)

Мета дисципліни. Надати майбутнім спеціалістам з охорони праці теоретичні знання засобів та заходів забезпечення безпеки праці на гірничовидобувних підприємствах та навиків їх практичного використання в послідуючій інженерній діяльності.

Задачі дисципліни. Створення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях гірничовидобувних підприємств.

Основні дидактичніодиниціозділи):

Законодавчі та організаційні питання охорони праці.

Виробнича санітарія.

Техніка безпеки в шахтах.

Попередження та ліквідація аварій в шахтах.

Внаслідоквивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» студент повинен вміти:

- орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, що регулює охорону праці в галузі; - знайомити підлеглих з їх правами, обов’язками та відповідальністю за порушення законодавства з охорони праці;- оцінювати правильність дій працівників при виникненні загрози для їх життя та здоров’я, а також при нещасних випадках на виробництві; - виявляти шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища та оцінювати їх вплив на працюючих; визначати за нормативно-правовими актами гранично допустимі концентрації, величини чи рівні шкідливих чинників; оцінювати умови праці за факторами виробничого середовища; - визначати перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці; вибирати профілактичні заходи, спрямовані на зниження негативного впливу шкідливих виробничих чинників на працюючих та попередження професійних захворювань; - розробляти заходи з поліпшення умов праці на робочих місцях; виявляти небезпечні виробничі чинники та оцінювати можливі наслідки їх впливу на працюючих; - визначати за нормативно-правовими актами відповідність стану виробничих приміщень, обладнання та параметрів технологічних процесів вимогам безпеки за окремими чинниками;- розробляти заходи, спрямовані на створення безпечних умов праці на робочих місцях; вибирати та користуватися засобами колективного й індивідуального захисту працюючих;- вибирати та користуватися засобами пожежогасіння; надавати долікарську допомогу потерпілому при нещасних випадках.

Видинавчальної роботи: лекції, практичні заняття. Вивчення дисципліни закінчується екзаменом.

Пожежна безпека та гірничорятувальна справа

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 5 залікових одиниць (180 годин).

Мета дисципліни полягає у набутті студентом знань, умінь і практичних навичок щодо забезпечення протипожежного та протиаварійного захисту об’єктів гірничих підприємств для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням виникнення аварійних ситуацій і аварій, які можуть привести до несприятливих наслідків: травматизму та значних матеріальних збитків.

Завдання дисципліни: передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо попередження пожеж і інших видів аварій, а у випадках їх виникнення забезпечення особистої безпеки та безпеки всіх працюючих шляхом застосування організаційно-технічних заходів щодо рятування гірників, ліквідації наслідків аварій та надання допомоги постраждалим.

Реалізація цих знань на практиці сприятиме підвищенню протипожежного та протиаварійного захисту об’єктів гірничих підприємств, зниженню рівня виробничого травматизму гірників при аваріях та аварійних ситуаціях.

Основні дидактичні одиниці (розділи):

- основні поняття, терміни і визначення пожежної безпеки та гірничорятувальної справи;

- законодавча і нормативно-правова база України з питань пожежної безпеки та гірничорятувальної справи;

- система забезпечення пожежної безпеки об’єктів гірничих підприємств;

- система попередження пожеж та інших аварійних ситуацій і аварій;

- система протипожежного і протиаварійного захисту об’єктів гірничих підприємств;

- система організаційно-технічних заходів;

- структура, організація і управління ДВГРС у вугільній промисловості України;

- прогнозування аварійної небезпеки гірничих підприємств;

- план ліквідації аварій і основні вимоги до нього;

- вибір аварійних вентиляційних режимів.

- гірничорятувальне оснащення і сучасна техніка.

В результаті вивчення дисциплінистудент повинен:

знати:

- основні поняття, терміни та визначення з пожежної безпеки та гірничорятувальної справи;

- законодавчі та нормативно-правові акти з дисципліни;

- пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин;

- категорії приміщень та виробництв за вибухопожежною і пожежною небезпекою;

- класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон за ПБЕ-2011;

- способи і засоби гасіння пожеж;

- структуру, організацію і управління ДВГРС у вугільній промисловості України;

- оснащення підрозділів ДВГРС і сучасну гірничорятувальну техніку.

- аварійні вентиляційні режими.

вміти:

- орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, що забезпечує пожежну безпеку та гірничорятувальну справу:

- аналізувати аварійну небезпеку об’єктів гірничих підприємств;

- прогнозувати пожежну та аварійну небезпеку об’єктів гірничих підприємств;

- користуватися засобами індивідуального і колективного захисту органів дихання;

- визначати категорію приміщень та виробництв за вибухопожежною і пожежною небезпекою;

- виконувати розрахунки параметрів системи пожежного водопостачання поверхневих споруд, параметрів режиму роботи автоматичних установок УВПК (УВПК-Б) та секціонування УВПС (УВПС-1) в залежності від ступеню вогнестійкості виробок;

- правильно вибирати способи і засоби гасіння пожеж;

- скласти проект протипожежного захисту об’єкта відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів з пожежної безпеки;

- розробляти позиції плану ліквідації пожежі у гірничих виробках;

- надавати першу медичну допомогу постраждалим.

Види навчальної роботи:лекції, практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується екзаменом (іспитом).

© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт