Бакалавр

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 годин).

Мета дисципліни: Формування у майбутніх фахівців з вищою освітою рівня знань та умінь, необхіднихв їх подальшій професійній діяльності, по використанню для креслення спеціального програмного забезпечення. Базується на використанні універсальної графічної системи проектування AutoCAD.

Завданнядисципліни: Придбати практичні навички з проектування шахтних вентиляційних мереж.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Вивчення інтерфейсу програми AutoCAD.

Виконання текстових написів у програмі AutoCAD.

Вивчення властивостей малюнків.

Малювання ліній та простих фігур.

Малювання геометричних фігур.

Створення та використання блоків, штрихування і проставляння розмірів.

Редагування креслень.

Малювання схеми вентиляції шахти.

В результаті вивчення дисципліни«Гірничо-комп’ютерна графіка» студент повинен вміти:малювати лінії, геометричні фігури, криволінійні об’єкти; виконувати текстові написи; назначати колір і товщину ліній; проставляти розміри і керувати розмірними стилями; видаляти і відновлювати об’єкти; переміщувати і копіювати об’єкти; редагувати креслення; креслити схеми вентиляції, ескізи міста нещасного випадку тощо; експортувати креслення, виконанні в AutoCAD, в документи MicrosoftWord.

Види навчальної роботи: практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 годин).

Мета дисципліни. Метою викладання курсу є набуття студентами знань у галузі комп'ютерних та інформаційних технологій, необхідних для подальшого логічного переходу до вивчення циклу фахових дисциплін за напрямом підготовки «Гірництво», а також за спеціальністю «Розробка родовищ та видобуток корисних копалин».

Завдання дисципліни. Завданнями дисципліни є отримання студентом необхідного обсягу знань в області використання найбільш поширених пакетів прикладних програм, призначених для рішення практичних завдань по вентиляції шахт.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Ознайомлення загальними відомостями системи «Розрахунку природного повітрерозподілу та обробка депресійної зйомки» (РПВОД).

Побудова розрахункової схеми вентиляції.

Підготовка аеродинамічних параметрів вентиляційної мережі та кодування вхідних даних.

Вивчення структури системи РПВОД.

Завантаження даних в систему РПВОД.

Підготовка файлів та завантаження вихідних даних.

Побудова аеродинамічної характеристики вентиляторів головного провітрювання.

Корегування параметрів вентиляційної мережі.

Розрахунок розподілу повітря.

Розробка заходів з поліпшення забезпеченості повітрям гірничих робіт.

Розрахунок метановиділення виїмкової дільниці та навантаження на лаву за газовим чинником, використовуючи програмні засоби Microsoft Office Excel.

Захист лабораторного модуля за розкладом занять

Врезультаті вивчення дисципліни«Комп’ютерні технології в гірництві» студент повинен вміти: Обґрунтовувати конструкції, параметри та місця розташування вентиляційних споруд. Визначати вимоги до системи вентиляції та схем провітрювання гірничих виробок. Обґрунтовувати аварійні вентиляційні режими. Визначити можливість подальшої роботи в гірничих виробках шахти при порушеннях в системі провітрювання шахти. Оцінювати стан провітрювання шахт. Визначати швидкість руху повітря в гірничих виробках. Визначати аеродинамічні характеристики гірничих виробок та вентиляційних споруд.

Види навчальної роботи:практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 годин).

Мета дисципліниполягає у набутті студентом знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

Завдання дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.

Законодавчі та правові основи безпеки життєдіяльності.

Основні принципи управління й контролю за станом життєвого середовища та забезпеченням безпечних умов життєдіяльності.

Особливості взаємодії людини з життєвим середовищем, вплив психофізіологічних особливостей людини на її безпеку.

Наслідки впливу на людину різноманітних шкідливих та небезпечних факторів життєвого середовища.

Принципи нормування та ідентифікації небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів в надзвичайних ситуаціях.

Методи прогнозування надзвичайних ситуацій.

Заходи щодо захисту населення і персоналу народногосподарських об'єктів від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих.

Врезультаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» студентповинен вміти: аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; оцінювати життєве середовище щодо особистої безпеки та безпеки оточуючих; самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення загрози життю та здоров’ю; оцінювати шкідливі фактори життєвого середовища та приймати заходи щодо усунення їх дії на людину; визначити вимоги законодавчих актів; визначити параметри чинників, що впливають на життєдіяльність людини; надавати першу допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим; забезпечувати особисту безпеку в екстремальних ситуаціях.

Види навчальної роботи:лекції, лабораторні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується диференційованим заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 кредити (108 годин).

Мета дисципліни: Дати майбутнім фахівцям в галузі охорони праці теоретичні знання по основам виробничої санітарії та гігієни праці та практичні навички які необхідні для виконання робіт по поліпшенню (нормалізації) умов праці на робочих місцях виробничих підприємств, шахт і рудників. Реалізація цих знань на практиці сприятиме комплексному покращенню умов праці на робочих місцях, підвищенню працездатності і продуктивності праці робітників, запобігання професійних захворювань, виробничого травматизму та аварій.

Завдання дисципліни: Одним з основних завдань гігієни праці та виробничого середовища є підтримання комплекса факторів формуючих комфортні умови на робочих місцях згідно нормативно правовій базі охорони праці.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Організаційне та нормативно-правове забезпечення гігієні праці та виробничого середовища. Забезпечення вимог по нормуванню тепло-вологосних параметрів мікроклімату повітря робочої зони.

Захист виробничого персоналу від дії шкідливих та отруйних газів.

Заходи по попередженню легеневих професійних захворювань працівників.

Заходи по попередженню негативного впливу виробничого шуму та вібрації на працівників.

Захист від випромінювань.

Дослідження природнього та штучного освітлення робочих місць.

Засоби індивідуального захисту працівників.

Дослідження умов праці та атестація робочих місць.

Врезультаті вивчення дисципліни «Гігієна праці та виробничого середвища» студент повинен:

вміти: визначати величинипараметрів, які характеризують стан умов праці та нормативні санітарно-гігієнічні вимоги щодо їх значень, зокрема, параметри мікроклімату в порівнянні з зонами теплового комфорту (оптимальні, припустимі і комфортні умови), визначати концентрації шкідливих та отруйних газів в повітрі робочої зони, визначати концентрацію промислового пилу та його хімічний склад, вміти визначати рівень виробничого шуму та вібрації на робочих місцях, визначати тип та рівень іонізуючих випромінювань, знати методику дослідження природного та штучного освітлення. Вміти використовувати засоби індивідуального захисту працівників, вміти організувати атестацію робочих місць на виробництвві.

Види навчальної роботи: лекції, практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 2 кредити ECTS (108 годин).

Мета дисципліни: Дати майбутнім фахівцям в галузі охорони праці теоретичні знання з основ електробезпеки та практичні навички щодо їх застосування, а також навчити користуватися нормативною літературою з електробезпеки, в тому числі ПУЕ-2011.

Завдання дисципліни: Підготувати майбутні фахівців з охорони праці для вирішення практичних завдань щодо профілактики електротравматизму на виробництві та правильно оцінювати причини нещасних випадках і розробляти конкретні заходи щодо запобігання їм у подальшому.

Основні дидактичні одиниці (розділи):

Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм. Перша допомога при ураженні людини електричним струмом.

Напруги дотику і кроку. Аналіз електробезпеки в електричних мережах, застосовувані схеми мереж. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом.

Захисні заходи в електроустановках: наднизькі напруги (СНН), подвійна ізоляція, захисту від прямого та непрямого дотику, контроль і профілактика ушкоджень ізоляції, електричний поділ мереж, компенсація ємнісної складової струму однофазного замикання на землю, захисту від переходу вищої напруги на нижчу сторону, захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення.

Захисні заходи електробезпеки в шахтах заходи газового режиму при експлуатації електрообладнання.

В результаті вивчення дисципліни «електробезпеки» студент повинен вміти: оцінити вплив різних факторів на результат ураження людини електричним струмом; надати первинну допомогу потерпілому при ураженні електричним струмом; оцінювати небезпеку ураження людини струмом в електричних мережах; визначати категорію приміщення за небезпекою ураження струмом; знати заходи електробезпеки, область їх застосування, оцінювати правильність і достатність їх в практичних умовах для забезпечення електробезпеки персоналу; знати вимоги до виконання заземлювального пристрою в тому числі і шахті, а також виміряти його опір; оцінювати особливості застосування заходів щодо електробезпеки в газових шахтах.

Види навчальної роботи: лекції, лабораторні та практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 кредити ECTS (108 годин).

Мета дисципліни: Формування знань щодо менеджменту промисловими ризиками в галузях гірничого виробництва.

Завдання дисципліни: Опрацювання системи управління охороною праці (СУОП) в гірництві, організаційних структур та основних функцій суб’єктів управлінської діяльності по забезпеченню промислової безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Визначення основних понять в галузі Менеджмент охорони праці, загальна блок-схема системи управління охороною праці (СУОП), її складові та принцип функціонування.

Інформаційна база СУОП та її нормативно-правове забезпечення.

Загальні засади побудови СУОП на виробництві, рівні та етапи управління.

Основні завдання та функції СУОП.

Узагальнені принципи менеджменту охорони праці.

Система центральних органів виконавчої влади як суб’єктів управлінської діяльності.

Організаційні структури підприємства в галузі охорони праці, їх завдання та функції.

Врезультаті вивчення дисципліни«Менеджмент охорони праці» студент повинен вміти: оцінювати особисту роль на різних ієрархічних рівнях СУОП; впроваджувати принципи державної політики та сучасні принципи менеджменту в галузі охорони праці; формувати інформаційну базу СУОП та її нормативно-правового забезпечення; виконувати завдання та функції СУОП за визначеними положеннями та інструкціями у певній сфері діяльності; робити критичний аналіз взаємозв’язку особистої діяльності як суб’єкта управління в структурованій СУОП підприємства.

Види навчальної роботи:лекції, практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 кредити ECTS (108 годин).

Мета дисципліни. Формування системних знань щодо вимог законодавства до охорони праці в галузях гірничого виробництва та навиків їх застосування в практичній діяльності.

Завдання дисципліни. Набуття професійних компетенцій з питань законодавчого та нормативно-правового регулювання охорони праці для вирішення практичних проблем, що підлягають аналізу та розв’язанню у процесі трудової діяльності.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Суб’єкти законодавчої та нормотворчої діяльності в галузі охорони праці.

Загальна структура законодавства про охорону праці.

Загальна характеристика законів, правове поле яких поширюється на охорону праці.

Регулювання питань охорони праці в указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України та наказах центральних органів виконавчої влади.

Нормативно-правові акти: міжнародні, міждержавні, національні, міжгалузеві, галузеві, регіональні тощо з питань охорони праці.

Акти підприємств про охорону праці, види та порядок їх опрацювання.

Правове регулювання відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

Інформаційне забезпечення законодавства про охорону праці. Офіційні джерела інформації.

Врезультаті вивчення дисципліни«Нормативно-правове забезпечення охорони праці» студент повинен вміти: застосовувати систематизовані знання щодо конституційних гарантій, вимог законів, нормативно-правових актів, правове поле яких поширюється на охорону праці, у процесі навчання та трудової діяльності; оцінювати трудову діяльність за критеріями її відповідності вимогам законодавства про охорону праці; використовувати інформацію з питань законодавчого регулювання з питань охорони праці у різних ситуаціях; впроваджувати вимоги НПАОП при опрацюванні актів підприємств з охорони праці; застосовувати офіційні видання, схеми кодування та показчики НПАОП при пошукових роботах з інформаційного забезпечення охорони праці; формувати інформаційну базу з питань нормативно-правового забезпечення охорони праці.

Види навчальної роботи:лекції, практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.

Загальний час на засвоєння дисципліни складає 7 кредитів ECTS (252 годин).

Мета дисципліни:Набуття студентами необхідних в їх професійній діяльності знань і умінь з питань закономірностей формування шахтної (рудникової) атмосфери, аеромеханіки вентиляційних мереж та збудників руху повітря в гірничих виробках.

Задача дисципліни: Створити безпечні параметри рудникової атмосфери при видобутку корисних копалин, при яких зводиться до мінімуму ймовірність виникнення нещасних випадків та аварійних ситуацій на гірничих підприємствах.

Основні дидактичні одиниці (розділи):

Фізичні характеристики повітря.

Рудникове повітря.

Метан.

Основні закони аеромеханіки.

Аеродинамічний опір гірничих виробок.

Шахтні вентиляційні мережі.

Збудники тяги повітря на гірничих підприємствах.

У результаті вивчення дисципліни «Аерологія гірничих підприємств» студент повинен уміти: користуватися засобами контролю складу і фізичних параметрів шахтної атмосфери: вміст газів, швидкість руху повітря, тиск, депресія; визначати аеродинамічні параметри тертя та місцевих опорів гірничих виробок; складати схеми вентиляційних з’єднань; визначати режими роботи збудників тяги на шахтну вентиляційну мережу.

Види навчальної роботи: лекції, лабораторні та практичні заняття.

Вивчення дисципліни закінчується екзаменом.

Загальна трудомісткість вивчення дисципліни складає 3 залікові одиниці (108 годин).

Мета дисципліни. Дати майбутнім фахівцям в галузі охорони праці теоретичні знання основ вентиляції та кондиціонування повітря та практичні навички, які необхідні для виконання робіт з поліпшення (нормалізації) теплових умов на робочих місцях виробничих підприємств, шахт і рудників. Реалізація цих знань на практиці сприятиме покращенню теплових умов на робочих місцях, підвищенню працездатності і продуктивності праці робітників, запобігання професійних захворювань, виробничого травматизму та аварій.

Завдання дисципліни. Одним з основних завдань вентиляції та кондиціонування є підтримання кліматичних параметрів і чистоти повітря, зокрема його температури і якості, в заданому режимі.

Основнідидактичні одиниці(розділи):

Вологе повітря. Якості вологого повітря.

Теплова взаємодія людини з навколишнім середовищем. Вплив мікроклімату на працездатність робітників та продуктивність їх праці.

Теоретичні основи вентиляції і кондиціонування повітря. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони.

Сучасні системи вентиляції та кондиціонування повітря.

Отримання штучного холоду і теплообмінні апарати для кондиціонування повітря. Робота холодильної машини в режимі теплового насосу.

Шахтні пересувні кондиціонери та ефективність кондиціонування рудникового повітря.

Способи поліпшення шахтного мікроклімату без застосування холодильних машин.

Врезультаті вивчення дисципліни«Промислова вентиляція та кондиціонування повітря» студент повинен вміти: визначати величини, які характеризують стан вологого повітря; визначати зони теплового комфорту мікроклімату (оптимальні, припустимі і комфортні умови); застосовувати І-d діаграму вологого повітря для розв’язування задач; виконувати розрахунок параметрів кондиціонування рудникового повітря; оцінювати тепловий баланс організму людини і причини його погіршення; визначати тепловий режим людини і шляхи виділення тепла з організму; виконувати розрахунки параметрів повітряного середовища, які впливають на стан людини; оцінювати ефективність роботи холодильної машини; розрізнювати апарати охолоджуючих машин; застосовувати гірничотехнічні способи покращення кліматичних умов глибоких шахт; розробляти інженерні заходи щодо забезпечення сприятливих і комфортних умов праці та сферу їх застосування.

Види навчальної роботи:лекції, практичні заняття.

Вивченнядисципліни закінчується заліком.